БАЙКИ КОНИК-СТРИБУНЕЦЬ



Категории Леонiд Глiбов ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал У степу, в травi пахучiй, Коник, вдатний молодець, I веселий, i спiвучий, I проворний стрибунець, Чи в пшениченьку, чи в жито, Досхочу розкошував I цiлiсiнькеє лiто, Не вгаваючи, спiвав; Розгулявся на всi боки, Все байдуже, все дарма... Коли гульк — аж в степ широкий Суне злючая зима. Коник плаче, серце млiє; Кинувсь вiн до Мурав'я; — Дядьку, он зима бiлiє! От тепер же згину я! Чуєш — в лiсi ворон кряче, Вiтри буйнiï гудуть? Порятуй, порадь, земляче, Як се лихо перебуть! — Опiзнився, небораче, — Одказав земляк йому, — Хто кохав життя ледаче — Непереливки тому. — Як же в свiтi не радiти? Все кругом тебе цвiте, — Каже Коник, — пташки, квiти, Любе лiтечко на те; Скочиш на траву шовкову — Все спiвав би та спiвав. — На таку веселу мову Муравей йому сказав: — Проспiвав ти лiто боже, — Вдача вже твоя така, — А тепер танцюй, небоже, На морозi гопака!
БАЙКИ КОНИК-СТРИБУНЕЦЬ