<< Главная страница

Цуцик



Категории Леонiд Глiбов ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Раз на вiкнi, у панському будинку, Патлатий Цуцик спочивав; То ляже на бочок, то догори на спинку Або на лапки морду клав. Якраз проти вiкна, звичайно пiд барканом, Дворовий пес Бровко лежав I думав: Бач, яким вiн паном, Ледачий Цуцик, став. Здоров був, Цуцику! Знiчев'я спочиваєш? Прийшовши пiд вiкно. Бровко озвавсь. Се ти. Бровко?.. Чого-бо так гукаєш? Промовив той. Аж я злякавсь... Ну, як же ти там поживаєш? Нащо питать! Либонь, не знаєш Собачого життя мого? Сказав Бровко. Далеко до твого... Живу собi, бо треба жити; Двiр стережу i день i нiч; Всього доводиться терпiти, Не так, як ти, панич; Та ще к тому i ïжа препогана, Хлиснеш помий, коли дадуть, А як невлад загавкаєш на пана, То ще й пiд боки натовчуть. Жаль! каже Цуцик. Що ж робити! Буває всяк, Обуха батогом не перебити; А от менi хоч i довiку б так... Живу у горницях, на килимах качаюсь, Жартуючи на смiх; Частенько з панночками граюсь I лащуся до них; I м'яко спать менi, i ласо можна ïсти, I бiгаю не в бур'янах, Сухенькi лапки, хвостик чистий, Не так, як твiй, у реп'яхах... Ет, реп'яхами дорiкаєш! Сказав Бровко. А пам'ятаєш, Як у пекарнi був щеням? Чи так жилося там? Замурзаний пiд лавкою тинявся... Веселий Цуцик засмiявся I каже: То колись було, Та загуло... Дивись тепер, а не рiвняй малого! I вiн спесиво глянув на Бровка. Як бачу, ти не робиш там нiчого, Сказав Бровко, за що ж се честь така? Дурний Бровко! Не розумiєш, Звиняй, що так кажу, Я те роблю, чого ти не зумiєш: На заднiх лапках я по-вченому служу. Щоб ти сказивсь! Бровко собi шепоче, А вимовити не посмiв, Бо Цуцик дуже запанiв: Скубне й Бровка, коли захоче. Бровко мовчить, i я мовчу, Води не сколочу... Вам смiх, менi гостинцiв в'язка. Чи гарна моя казка? [1691
Цуцик


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация