Думка



Категории Леонiд Глiбов ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Як за лiсом, за пролiсом Ясне сонце сходить, Як за морем за далеким Десь воно заходить, — Я згадую iнший ранок, Iнший вечiр бачу. Та й думаю: було колись, Тепер не побачу. Я згадую тодi про степ, Широкий, пахучий, Та й думаю, i я тодi Неначе був луччий. Там був простiр, всюди воля, Жилось, як хотiлось; Молодому, безпечному I лихо не снилось. Вийдеш собi — любо глянуть: Кругом все спiває... Куди iдеш, чого iдеш? — Нiхто не спитає... Небо ясне, степ — як море, Трава зеленiє, Льон синiє, гречка пахне, Пшениця жовтiє. По пшеницi теплий вiтер Хвилями гуляє, Молодую пшениченьку Неначе гойдає. Над берегом чайка скиглить, Дiток доглядає; На толоцi вiвчар в брилi На сопiлку грає. Там синiє Днiпр широкий З жовтими пiсками, З високими берегами, З темними лiсами... Шумить, бiжить стародавнiй I буде шумiти, А менi вже, самотньому, Та й не молодiти... Года ж моï, орли моï, Скажiть, де ви дiлись — Чи ви в лiсi, чи ви в морi З лиха притаïлись? Озвiтеся, вернiтеся, Я вас пришаную, Як дiвчину коханую, Я вас поцiлую! Нема чутки, нема вiстки, I не озовуться, — Тiльки в степу речi моï За вiтром несуться... Видно, вже вас, года моï. Та й не дожидати; Двiчi, мабуть, козаковi Не парубкувати... Нехай же вам, года моï, Легесенько йкнеться Та з iншими, та з кращими Хороше живеться!
Думка