<< Главная страница

КвIти



Категории Леонiд Глiбов ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал У тихому гаю Лисичка щастя мала, Як у своïм добрi, жила, гуляла; Нiхто ïï там не лякав, I вдень, i ввечерi там соловей спiвав, I пташки пурхали, зозуленька кувала; Скрiзь зеленiло, все цвiло; Так гарно, любо там було. Лисиця так собi казала: От де по правдi можна жить I доленьку хвалить, В добрi кохаться, всiх любити, Нiколи зла i кривди не чинити! Якби ж то правдонька щербата не була, То, може, й справдi б так жила. Раз на калинi недалечке Углядiла вона гнiздечко; Сидiли пташки там. Ох, каже, як не грiх котам Таких малесеньких, безвинних не жалiти! I ïм же хочеться на свiтi жити... Ну, вже коти! Десь на лихо вони Вродились, вражiï сини, Не тiльки вдень вночi поживу бачуть, Не бачать тiльки, як горюють в свiтi, плачуть.. Зажерливих пройдисвiтiв таких Я перевiшала б усiх... I жалiбниця щось сказати ще хотiла, Аж пташки iз гнiзда додолу якось ляп Лисичка зараз хап та хап Прехорошенько всiх поïла... Як жалiбно спiвати почала, А он на що звела! Лукавий чоловiк словами нас голубить, Неначе всiх i жалуҐ, i любить, Для правди, для добра живе, Як по водi пливе; А ближче придивись ти I видно, що виля хвостом: Помажу, мов, медком Солодше буде з'ïсти. 1891
КвIти


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация