МАЛЬОВАНИЙ СТОВП



Категории Леонiд Глiбов ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Обридла дневi суєта людськая, Спустився вiн спочити в темнотi, I нiчка тихая, мов чарiвниця тая, Прибралася у зорi золотi. Широкий шлях замовк; нi пiшки, нi на возi Нiхто його не турбував; Заснули верби на облозi, I вiтер задрiмав. Що ж то таке мiж вербами бiлiє? То Стовп мальований стоïть, Стоïть i журиться, i серце кам'янiє, I сумно вiн у степ глядить. Чи свiт не той, чи доля вiдцуралась? Все глухо там, нiчого не чутно. Десь над болiтцем чайка обiзвалась, Як обзивалася колись давно... Згадалася йому щасливая година, Як був вiн деревом, шумiв i зеленiв, Як усмiхалася червоная калина I степ широкий серце веселив... I причувається десь пiсня за горою Лунає: Ой гук, мамо, гук!.. I сльози капають холодною росою Кругом його гуде безсонний жук. На сей раз вибачайте, люди! Се баєчка не вам ; Нехай вона на спомин буде Мальованим Стовпам. 1891
МАЛЬОВАНИЙ СТОВП