<< Главная страница

Шелестуни



Категории Леонiд Глiбов ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал В однiй долинi, пiд горою, Високий явiр зеленiв; Край берега над чистою водою Широкi вiття розпустив; Листочки з вiтриком, жартуючи, шептались: Ану, голубчику, ще, ще дихни! Бач, братику, якi ми повдавались Веселiï Шелестуни! Якби не ми з тобою шелестiли, То хто б долину звеселяв I з ким би ти тут, вiтрику наш милий, Гуляючи, любенько жартував? Що б тут було без нас? Краса якая? Бур'ян та осока; Була б долинонька неначе пустка тая, А подивись, тепер вона яка! До нас зозуленька у гостi прилiтає I весело кує, як в тихому кутку; Вiвчарик на сопiлку грає Пiд явором, у холодку; Спiває соловей, неначе у садочку, А серед ночi, в тихий час, Тут мавочки гуляють у таночку I ясний мiсяць дивиться на нас. Коли б не ми, то й ви б не шелестiли, Корiння загули iз-пiд трави, Коли б ми вам не пiддавали сили, То не бринiли б ви... Чого сюди Корiнням озиваться? Зашамотiли Листя угорi. Ви що, а ми он що! До нас вам не рiвняться, Лежали б мовчки у своïй норi... Тiпун вам на язик! Раденькi, що дурненькi! Корiння знов озвалися до них. I ви самi, i вашi витребеньки Розумному на смiх; Не розумiючи, лепечете, як дiти; Грiх зневажати нас! Хоч у землi судилося нам жити, А все-таки ми дбаємо про вас. Не красувався б тут i явiр сей високий, Сказати в добрий час, Такий рясний, хороший та широкий: I силу, i красу вiн має терез нас. Минеться лiтечко, тодi по божiй волi Ми заснемо до другоï весни, I ви пожовкнете, лежатимете долi, Дурненькiï Шелестуни. I пiсля' вас другiï листя будуть, Цвiстиме все, як i тепер цвiло, Зозуля, соловей i вiтрик вас забудуть, Неначе вас i не було... I мiж людьми такi ж бувають, Як i на яворi, Шелестуни; Нехай же баєчку вони На вус собi мотають. 1891
Шелестуни


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация