Синиця



Категории Леонiд Глiбов ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Синиця славу розпустила, Що хоче море запалить, Що море буцiмто згорить, Така, бач, є у неï сила. За вiтром слава полетiла По всiх усюдах i кутках, По байраках i по садках, Далеко аж за синє море... Усiм, хто був на морi, горе! Ану до берега тiкать, Мерщiй добро своє ховать Од проклятущоï Синицi. Як назлетiлось тiï птицi, Як назбиралося звiрей, Людей Дивитися на чудасiю!.. А пересудливi жiнки Побрали ще й ложки, Бо мали ту надiю, Як море стане закипать, Щоб юшки добре посьорбать, Якоï й зроду не сьорбали (Вони вже, бачте, позвикали Скрiзь по обiдах куштувать). От ждуть вони, стоять. Усi баньки повитрiщали... От-от уже почне кипiть, Хто-небудь нищечком мовляє, Ось цитьте, зараз запалає... А море все собi гуляє, I не кипить, i не горить. Так що ж Синиця?.. Та мовчить! I запалить не запалила, А тiльки слави наробила Та з сорому й сховалася кудись. За сюю капосну дурницю Полаяли Синицю Та й розiйшлись. Яка ж в сiй байцi, братця, сила? А та: нiколи не хвались, Поки гаразд не зробиш дiла.
1853
Синиця