ВОВК ТА ЯГНЯ



Категории Леонiд Глiбов ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал На свiтi вже давно ведеться, Що нижчий перед вищим гнеться, А бiльший меншого кусає та ще й б'є Затим що сила є... Примiр не довго б показати, Та цур йому! Нащо чiпать?.. А щоб кiнцi як-небудь поховать, Я хочу байку розказати. Улiтку, саме серед дня, Пустуючи, дурне Ягня Само забилося до рiчки Напитися водички. От чи пило, чи нi глядить: Аж суне Вовк такий страшенний Та здоровенний! Та так прямiсiнько й бiжить До бiдного Ягняти. Ягнятi нiкуди тiкати; Стоïть, сердешне, та дрижить... А Вовк, неначе комiсар, кричить (Вiн, щоб присiкаться, знайшов причину): Нащо се ти, собачий сину, Тут каламутиш берег мiй Та квапиш нiс поганий свiй У чистую оцюю воду? Та я тобi за сюю шкоду Ти знаєш, що зроблю?.. Як муху, задавлю! Нi, паночку, Ягня йому мовляє, Водицi я не сколотив, Бо ще й не пив; А хоч би й пив, то шкоди в тiм немає, Бо я стою зовсiм не там, Де треба пити вам, Та ще й вода од вас сюди збiгає... Так себто я брешу? тут Вовк йому гукнув. Чи бач! Ще i базiкать стало... Такого ще поганця не бувало!.. Здається, ти й позаторiк тут був Та капостi менi робив... Тривай же! Ти думаєш, що я забув? Помилуйте! йому Ягнятко каже, На свiтi я ще й году не прожив. Так брат твiй був. Нема братiв. Так, може, батько, Коли не дядько... Або ж хто-небудь з ваших був... Хiба не знаю я, не чув, Що ви усi мене б iз'ïли, Якби вловили? Собаки й вiвчарi твоï, Усi ви вороги моï: Од вас менi життя немає... Ще мало я терпiв? Так чим же я вам досадив? Ягнятко, плачучи, питає. Цить, капосне! Либонь, не знає... Ще й огризається, щеня! Що ти за птиця?! Ти Ягня! Як смiло ти мене питати? Вовк, може, ïсти захотiв!.. Не вам про теє, дурням, знати! I Вовк Ягнятко задавив... Нащо йому про теє знати, Що, може, плаче бiдна мати Та побивається, як рибонька об лiд: Вiн Вовк, вiн пан... йому не слiд...
1854

ВОВК ТА ЯГНЯ