<< Главная страница

ЗОЗУЛЯ Й ПIВЕНЬ



Категории Леонiд Глiбов ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Як ти спiваєш, Пiвне, веселенько... А ти, Зозуленько, ти, зiронько моя, Виводиш гарно так i жалiбненько, Що iнодi аж плачу я... Як тiльки що почнеш спiвати, Не хочеться й пшениченьки клювати, Бiжиш в садок мерщiй... Тебе я слухала б довiку, куме мiй, Аби б хотiв спiвати... А ти, голубонько, ти, кралечко моя, Поки спiваєш на калинi, То й весело менi, i забуваю я Свою недоленьку, життя своє погане Та безталанне... А тiльки замовчиш Або куди летиш, Заниє серденько, неначе на чужинi... I ïстоньки не ïм, i питоньки не п'ю Та виглядаю все Зозуленьку мою. Як гляну на тебе така ти невеличка, Моя перепеличко, А голосочок-то який!.. Тонесенький, милесенький такий... Куди той соловей годиться? Спасибi, братику, за добреє слiвце. Як не кохать тебе за це?.. I ти виспiвуєш, неначе та жар-птиця; I далебi, що так, пошлюся я на всiх. Де взявся Горобець, пiдслухав трохи ïх Та й каже: Годi вам брехати Та одно другого знiчев'я вихваляти! Пурхнув та й був такий. За що ж, хто-небудь попитає, Зозуля Пiвня вихваляє? За те, що Пiвень годить ïй Та потакати добре вмiє: Рука, як кажуть, руку миє.
ЗОЗУЛЯ Й ПIВЕНЬ


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация